ОФІЦІЙНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН- ЗАПОРУКА РЕАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ТА ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
Відповідно до чинного трудового законодавства працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або із фізичною особою.
Статтею 21 Кодексу Законів про працю України визначено, що трудовий договір - є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Кодексу Законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Офіційно укладаючи трудовий договір працівник набуває можливості на реалізацію своїх трудових прав та державних соціальних гарантій, насамперед: права на здорові і безпечні умови праці, на дотримання норм тривалості робочого часу, на належний відпочинок, на забезпечення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових спорів, на участь в управлінні підприємством, установою організацією, на соціальне та медичне забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які здійснюються через Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування, та на послуги Державної служби зайнятості на випадок безробіття.
Робота за трудовим договором зараховується до страхового та загального трудового стажу працівника і впливає на розмір майбутньої пенсії, допомоги по безробіттю (за умови реєстрації особи у державній службі зайнятості), оплату “лікарняних”, “декретних” та компенсаційних виплат.
Використання нелегальної робочої сили, не укладення чи несвоєчасне укладення трудових договорів між роботодавцем та працівником є грубим порушенням трудового законодавства і тягне за собою не лише адміністративну, а також за ознаками злочину передбаченого ст. 175 Карного кодексу України і кримінальну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про працю України юридичні особи та фізичні особи-підприємці які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання ним роботи повний робочий час установлений на підприємстві, виплати заробітної плати ( винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника стосовно якого скоєно порушення. а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
За вчинення такого порушення, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
Всім роботодавцям слід пам’ятати, що офіцйне укладення трудових догворів з працівниками та сплата відповідних податків в умовах воєнного стану, це не просто юридичне зобов’язання, а в певній мірі і патріотичний обов’язок, лише неухильне додержання трудового законодавства та законодавства про зайнятість при оформленні трудових відносин із найманими працівниками, гарантує стабільну господарську діяльність і дасть змогу уникнути непорозумінь як безпосередньо з працівниками так і з контролюючими органами.
Інформацію надала :
Головний державний інспектор відділу з питань праці
управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Ірина ГУЩІНА
