Лосинівська громада попрощалася із загиблим Героєм – Соляником Володимиром Вікторовичем
Не висихають сльози матерів, дружин, дітей. Війна один за одним забирає синів, чоловіків, татусів. Звістки чорними воронами летять у нашу громаду.
Занадто високу ціну платимо за право бути вільними українцями в своїй Україні. Кожен визволений метр землі – просочений кров’ю найкращих Українців!
Сьогодні в останню земну дорогу наша громада проводжала свого Героя – 43-річного СОЛЯНИКА ВОЛОДИМИРА ВІКТОРОВИЧА, 20.08.1980 р.н., уродженця села Шняківка.
Володимир навчався в Сальненській середній школі, а після її закінчення пішов на строкову службу. Після демобілізації повернувся до рідного села, а згодом вирушив на роботу до столиці, де працював на підприємстві ТОВ «Граніт Трейд», потім - у Лосинівському відділенні компанії «ІМК». Під час роботи на підприємстві Володимир зарекомендував себе як відповідальний співробітник. Був вимогливим до себе та користувався повагою серед товаришів.
Із перших днів окупації у 2022 році Володимир вирушив до лав Збройних Сил України добровольцем. Був у складі 66 Моторизованої штурмової бригади на Лиманському напрямку. Внаслідок поранення був відправлений до госпіталю у тяжкому стані. 05 березня 2024 року Героя не стало…
У чоловіка залишилось двоє дітей…
На церемонію прощання із траурними квітами та державною символікою прийшли керівники громади, старости старостинських округів, друзі, однокласники, знайомі загиблого, військовослужбовці та просто небайдужі жителі.
Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати прощалась громада зі своїм Героєм, який віддав своє життя за суверенітет, незалежність та цілісність України, залишаючись при цьому назавжди вірним військовій присязі.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Володимира. Це гірка втрата та нестерпний біль. Вся громада сумує разом з вами… Низький уклін і світла пам’ять захисникові!
