Буряк Олександр Михайлович
Олександр Буряк народився 24 квітня 1996 року у с. Богданівка, Ніжинського району. У 2013 році закінчив Перемозьку загальноосвітню школу. У 2013-2015 рр. здобував професію кухаря в Київському обласному вищому професійному училищі харчових технологій та ресторанного сервісу.
Не любив сидіти без діла. Першу професію здобув ще підлітком - був помічником комбайнера, далі пробував себе в різних сферах. Часто повторював: роботи вистачає, треба тільки мати бажання працювати. У майбутньому планував відкрити власну справу.
У 2017 році Олександр проходив річну строкову службу.
Про відданість своїй країні та щирий патріотизм Саші можна говорити годинами, адже його діяльність завжди була направлена на захист нашої незалежності та самоідентичності. Будучи ще студентом наш земляк активно підтримував Євромайдан (2013-2014 рр.).
24 лютого 2022 року багато чоловіків та жінок вирушили добровольцями у боротьбу з російським агресором. Серед них був і Олександр. У липні 2022 року він був мобілізований до лав ОБрТрО. Обороняв позиції на різних напрямках. У серпні цього ж року покровський міський голова нагородив захисника медаллю "За гідність та патріотизм" за успішне виконання бойового завдання.
Олександр завжди був життєрадісний, енергійний, легко знаходив спільну мову з людьми.
У вересні 2023 р. у нього народився син. Та, на превеликий жаль, побачити, як росте його дитина не судилося: 11 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання Буряк Олександр загинув.
Поховали Буряка Олександра Анатолійовича в рідному селі Богданівка.
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
01 жовтня 2024 року на честь загиблого Захисника, на фасаді Перемозького ЗЗСО, встановлено меморіальну дошку.
Пам’ять про Захисника назавжди залишиться в наших серцях! Вічна та світла пам’ять Герою!
